Робота з дітьми, схильними до правопорушень
Правова освіта громадянина полягає у здійсненні комплексу заходів виховного, навчального та інформаційного характеру, спрямованих на створення належних умов для набуття ними правових знань та навичок, необхідних для реалізації ними своїх прав і свобод, а також покладених на них обов'язків.Правова освіта має здійснюватися в усіх дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладах, закладах післядипломної освіти.
Майбутнє нашої держави значною мірою залежить від виховання молоді, важливе значення у якому відводиться правовій освітньо-виховній діяльності. Питання про правову освіту школярів є особливо актуальним у зв'язку з необхідністю виховання громадян як активних учасників формування правової держави та їх законослухняності і забезпечення кожного правовою інформацією щодо чинного законодавства і практики його застосування; профілактики правопорушень, що скоюються на ґрунті правового нігілізму та аморальності.
Останнім часом велике занепокоєння викликає той факт, що престиж права взагалі і законодавства зокрема значно знизились в умовах трансформації суспільства.
У певної кількості молоді з'явилась стійка тенденція відсутності поваги до законослухняної форми поведінки, а перевага надається культу сили, жор-стокості, насилля. Спостерігається катастрофічне поширення таких негативних явищ та процесів у сфері дитинства, як вживання алкогольних напоїв, токсичних речовин і наркотиків, безпритульність, бездоглядність, проституція тощо. Складною є ситуація, що характеризується значним зростанням кількості правопорушень серед неповнолітніх. Серед них корисливі злочини (крадіжки, пограбування, розбійні напади), правопорушення, пов'язані з вимаганням грошей під загрозою вбивства, масові хуліганські дії, статеві злочини та ін).
Досить гострою проблемою для України є насильство над дитиною. Діти страждають не лише потерпаючи від насильства до себе, а й спостерігаючи за насильством у своїй сім'ї, що може призвести до психологічної травми дитини, або ж перенесення в майбутньому цього негативного досвіду у власне життя.
На сьогодні у нашій державі існує ряд нормативно-правових документів, які сприяють захисту неповнолітніх від насильницьких посягань та дають можливість забезпечити належне виховання підростаючого покоління: Конституція України, Закони України „Про освіту", „Про загальну середню освіту", „Про позашкільну освіту", „Про охорону дитинства", „Про попередження насильства в сім'ї", „Про захист суспільної моралі", „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження споживання і продажу пива та слабоалкогольних напоїв", Указ Президента України „Про затвердження Комплексних заходів щодо профілактики бездоглядності та правопорушень серед дітей, їх соціальної реабілітації в суспільстві", розпорядження і постанови Кабінету Міністрів України, зокрема, „Про схвалення концепції Державної програми подолання дитячої безпритульності і бездоглядності на 2006-2010 роки", „Про затвердження Державної програми протидії торгівлі людьми на період до 2010 року".
Комплексною програмою профілактики злочинності на 2006-2009 роки, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.06 № 1767, взято курс на мінімізацію злочинного впливу на неповнолітніх і визначено основні шляхи забезпечення всього напряму профілактики, серед яких: виявлення та облік неблагополучних сімей: виявлення дітей, які жебракують, вчиняють правопорушення або стали жертвами злочинної діяльності дорослих; створення необхідних умов для проживання та виховання дітей у сім'ях, які б виключали несприятливе побутове оточення, негативний вплив антигромадських елементів: забезпечення притягнення до відповідальності батьків за неналежне виховання, навчання і розвиток дитини; переорієнтація телебачення з демонстрації культу жорстокості, цинізму і насильства на прищеплення молоді загальнолюдських цінностей, національних духовних традицій; видання методичної та довідкової літератури з питань запобігання негативним проявам у дитячому середовищі.
Особливої уваги потребують діти, які позбавлені належного нагляду. Саме категорія безпритульних і бездоглядних дітей особливо схильна до різноманітної фізичної чи моральної небезпеки. Такі діти піддаються значному ризику зазнати насильницьких посягань.
Значного занепокоєння в останні роки викликає проблема екранного на-сильства та насильства, що пропагується мережею Інтернет. Адже, без сумніву, засоби масової інформації є одним з головних чинників формування моральної свідомості в наш час. Має місце не просто скоєння неповнолітніми насилля щодо своїх ровесників, а й відеозйомка цих неподобств на мобільні телефони з подальшим їх розповсюдженням.
З метою забезпечення належного виховання підростаючого покоління, попередження бездоглядності, злочинності, правопорушень у молодіжному середовищі, недопущення насильства над неповнолітніми у державі створено ряд інституцій: органи управління освітою на місцях, районні (міські) служби у справах дітей, відділи у справах молоді та спорту, кримінальної міліції у справах дітей, громадські організації, спільна діяльність яких покликана знизити рівень підліткової злочинності. Це проведення рейдів „Урок", ,Вокзал", „Підвал", залучення правоохоронців до шкільних правоосвітніх заходів, робота з батьківською громадськістю, обмін інформацією шодо виявлених правопорушень, пошук шляхів удосконалення превентивного виховання підлітків.
За кожним конкретним випадком скоєння правопорушення, злочину, насилля у навчальному закладі повинно проводитися службове розслідування з метою встановлення причинно-наслідкових зв'язків і подальшого корегування превентивної роботи, на що неодноразово зверталася увага керівників органів управління освітою на місцях, у тому числі на засіданні колегії управління освіти і науки .
Сьогодні постає нагальна потреба активізації правового виховання населення, головними завданнями якого є профілактика правопорушень у молодіжному середовищі, запобігання негативному впливу на свідомість підлітків інформації, яка містить елементи жорстокості, бездуховності, насильства, порнографії, пропагує тютюнопаління, пияцтво, антисоціальну поведінку, а також формування активної життєвої позиції молоді у правовій сфері, тобто непримиримого ставлення до антигромадської поведінки, розуміння неповнолітніми ролі і суті держави й права, знання основних законів України, принципу єдності прав, свобод, обов'язків і відповідальності.
Усвідомлюючи важливість радикальних змін у всіх сферах життя незалежної України, її національного відродження, класний керівник, учителі початкових класів упроваджують у практику своєї діяльності нові підходи, спрямовані на створення виховуючого середовища, в основі якого лежить принцип гуманізації і демократизації шкільного життя, відмова від застарілих педагогічних стереотипів.
Сучасна школа функціонує в складному соціальному середовищі (загострення криміногенної обстановки, ріст злочинності серед дорослого населення, зловживання в багатьох сім'ях алкогольними напоями, ведення аморального способу життя, прояви злісних хуліганств, крадіжок, злочинів тощо). Відсутність високих гуманістичних ідеалів значної частини учнів у сучасних умовах породжує егоїстичне, корисливе ставлення до життя і суспільства; бездуховність, соціальну пасивність, сприяє росту асоціальних проявів поведінки серед неповнолітніх.
Зважаючи на ці негативні зовнішні фактори, класні керівники, учителі здійснюють виховний процес на основні нового підходу, при якому методи виховання стають засобами взаємодії, соціально - педагогічної допомоги, співробітництва; сприяють розкриттю кращих людських якостей дитини, підлітка, юнака, дівчини. При цьому кожен учитель-вихователь в атмосфері повної доброзичливості, з урахуванням сучасних вимог педагогічної і психологічної науки, вивчає психолого-педагогічні, індивідуальні особливості учнів, їх здібності, нахили.
Виховний процес у класі будується на основі врахування особливостей учнів різних вікових груп. Так, у молодших класах - це, перш за все, створення сприятливого психолого-педагогічного клімату: проведення ранньої діагностики і педагогічної корекції відхилень у поведінці; всебічне вивчення індивідуальних особливостей учнів, виявлення дітей з відхиленнями у розвитку, поведінці та врахування рекомендацій психолога; спеціальна підготовка батьків.
Учителі початкових класів, здійснюючи виховний процес, повинні враховувати те, що діти цього віку довірливо підпорядковуються авторитету, у них підвищене сприйняття, наївне, ігрове ставлення до всього, з чим вони зустрічаються. У дітей цього віку сильна спрямованість на зовнішній світ, що яскраво проявляється в потребі і мотивах. Сутність педагогічного підходу до дитини полягає в тому, щоб поважати її, рахуватися з її думкою й шукати шляхи ведення дитини за собою.
У роботі з підлітками класний керівник організовує їхню пізнавально -інтелектуальну діяльність. Це зумовлюється тим, що діти втрачають інтерес до навчання, в окремих з них помічається агресивність, неслухняність. Ці прояви, зрозуміло, стають причиною конфліктів з учителями, батьками. У підлітковий період розвиваються почуття неповноцінності; звідси - протиправні дії учнів.
Класний керівник повинен будувати свою діяльність на основі глибокого вивчення здібностей, нахилів учнів, залучати їх до діяльності в різноманітних об'єднаннях за інтересами. Стрижнем виховного процесу в старших класах є спільна діяльність учителя і учнів, встановлення суб'єкт-суб'єктних відносин, формування сприятливого морально-психологічного клімату для самостійної організації життєдіяльності учнівського колективу.
Діяльність педагога щодо запобігання правопорушень неповнолітніми вимагає диференціації учнів з відхиленням у моральному розвитку й поведінці за ступенем їх соціальної занедбаності (учні, які байдуже ставляться до навчання; які негативно ставляться і до навчання, і до громадської роботи; учні-правопорушники).
Класний керівник детально і глибоко вивчає джерела педагогічної занедбаності дітей, підлітків, юнацтва.
Аналіз літератури і сучасні наукові дослідження показують, що джерела педагогічної занедбаності потрібно шукати в системі моральних відносин, які склалися в сім'ї. Причиною того, що учень стає на шлях правопорушень, є його низька громадська активність, некомфортне становище, ізольованість у колективі; вплив негативного мікро - і макросередовища; відсутність можливостей для прояву своїх нахилів, здібностей до певного виду діяльності.
Класний керівник визначає рівень організації навчально-виховного процесу; інтегрує зусилля всіх соціальних інститутів виховання, (школа, сім'я, позашкільний навчальний заклад та інші), спільно з шкільним психологом здійснює роботу щодо запобігання правопорушень неповнолітніх.
Система дій педагога передбачає: виявлення в дитини, підлітка, юнака, дівчини позитивних рис, здібностей, умінь; залучення їх до суспільно корисної, громадської роботи; здійснення періодичної звітності перед колективом та обов'язкову оцінку успіху; надання допомоги учням щодо встановлення дружніх зв'язків у школі і поза нею; поступове ускладнення навчальних та громадських завдань; систематичне заохочення за успіхи; залучення до життя класного колективу; допомогу в пізнанні себе, самовираженні, самоствердженні та самореалізації; здійснення морально - правової, естетичної освіти і виховання учнів, а також систематичне фізичне виховання, залучення до трудової діяльності; пропаганду психолого-педагогічних знань серед учнів та населення; співпрацю з правоохоронними органами; практичну участь у роботі з оздоровлення зони найближчого соціального оточення учнів.
Пріоритетним напрямом діяльності вчителя є психолого-педагогічне вивчення учнів і на цій основі проведення індивідуальної роботи.
Здійснюючи індивідуальну роботу з "важкими" учнями, класний керівник розробляє посильні завдання, диференціює засоби і методи впливу відповідно до індивідуальних особливостей, систематично здійснює контроль та дотримується педагогічного такту.
Головним у методиці роботи вчителя, класного керівника є формування в учнів гуманістичної моралі на основі об'єднання зусиль батьків і громадськості; утвердження засад гуманізації науково обґрунтованого керівництва і управління класним колективом. Це у свою чергу вимагає поставити у центр індивідуальну роботу. Вона сьогодні неможлива без оволодіння передовими методами психолого-педагогічного діагностування, залучення психологічної служби. При цьому звертається особлива увага на систему ранньої профілактики, яка починається в молодшому віці, надання неблагополучним сім'ям психолого-педагогічної допомоги, забезпечення наступності у правовиховній роботі.
Одним з головних шляхів підвищення результативності в роботі з учнями в КЗ "СЗШ№9" є організація їх змістовного дозвілля, різноманітної роботи за інтересами:
1) заняття в гуртках художньо – естетичного напрямку;
2) заняття спортивних секціях ;
3) проведення вечорів відпочинку;
4) заняття хореографічного гуртка і. т.д.
Комментариев нет:
Отправить комментарий